Питання до іспиту для 11 ж групи

Питання до іспиту з теорії твору
для 11 ж групи

1. Твір як феномен соціальної свідомості.
2. Соціальні стереотипи щодо змісту і форми твору.
3. Твір і епоха.
4. Твір як продукт мовної діяльності людини.
5. Поняття мовної особистості.
6. Мовні особистості автора, персонажа, читача.
7. Художньо-мовна свідомість.
8. Взаємодія у творі мовної особистості, художнього образу та образу автора.
9. Твір і текст.
10. Мовна діяльність автора.
11. Психологія образного відображення дійсності.
12. Поняття про образ. Навколишній світ як система образів.
13. Художній образ і мовна особистість.
14. Образна тканина твору. Образність і експресивність.
15. Експресивність. Емоційність. Емотивність. Емоціогенність.
16. Сфери розкриття художнього образу.
17. Твір як утілення задуму автора.
18. Психологічна зумовленість категорії естетичності.
19. Виявлення категорії естетичності у побутовій, художній, науковій і публіцистичній сферах.
20. Вибір типу твору залежно від комунікативних параметрів сфери функціонування твору.
21. Поняття про жанр.
22. Історична, соціальна, комунікативна тощо зумовленість жанрів.
23. Стиль як відображення способу мислення.
24. Емоційний, формально-логічний, діалектичний та практичний способи мислення.
25. Повідомлення як процес і результат віддзеркалення дійсності.
26. Ефективність і дієвість повідомлення
27. Конструктивний принцип елементарного стилю.
28. Особливості елементарного стилю.
29. Факт як елемент фактологічної структури.
30. Об’єктивні чинники членування змісту твору на факти.
31. Суб’єктивні чинники членування змісту твору на факти.
32. Логіко-поняттєві й асоціативні зв’язки між фактами.
33. Тема як елемент змісту твору. Зв’язок теми з іншими елементами змісту – задумом, ідеєю і концепцією.
34. Однорідна тематична структура: субтематичний і макротематичний зв’язки між фразами.
35. Неоднорідна тематична структура: асоціативний формальний зв’язок, асоціативний змістовий зв’язок (ситуативний асоціативний і предикативний асоціативний).
36. Поняття про композицію. Елементи композиції.
37. Композиція багатотемного твору. Розгляд композиції в межах кожної теми.
38. Різнотемні композиційні структури як недолік твору.
39. Поняття про архітектоніку. Елементи архітектоніки твору.
40. Інформаційно-пошукова і темовидільна функції елементів архітектоніки.
41. Логіко-поняттєва структура як основа тематичної змістової структури твору.
42. Зв’язки логіко-поняттєвої структури: предикативний, логічний ієрархічний, предметно-категоріальний, ситуативний.
43. Емоційна однорідність твору.
44. Співвідношення позитивного, негативного і нейтрального навантаження твору.
45. Системність повідомлення у процесі формування змісту твору.
46. Логічний складник змісту твору.
47. Інформаційний складник змісту твору.
48. Комунікативні функції твору: контактна, організуюча, формування поглядів, аферентна, заклична тощо.
49. Побудова твору як засіб управління процесом спілкування.
50. Поділ творів за їхньою комунікативною структурою (рекламні, популярні, теоретичні та інформаційні твори).
51. Діалогічність як закономірність моделювання комунікативного акту твором.
52. Суперечність між твором та інформаційною ситуацією.
53. Шпаруватість як особливість моделювання твором комунікативного акту.
54. Роль шпарин в активізації процесу сприймання твору.
55. Антропоцентрична парадигма. Та її роль у структурі твору.
56. Структура мовленнєвого акту.
57. Інтенція.
58. Види мовленнєвих актів.
59. Роль невербального спілкування у формуванні змісту і задуму твору.
60. Теорія твору і журналістика.




Питання до іспиту з теорії твору
для 21 ж групи

1. Твір як феномен соціальної свідомості.
2. Соціальні стереотипи щодо змісту і форми твору. Твір і епоха.
3. Твір як продукт мовної діяльності людини.
4. Поняття мовної особистості. Мовні особистості автора, персонажа, читача. ХУдожній образ і мовна особистість.
5. Художньо-мовна свідомість.
6. Взаємодія у творі мовної особистості, художнього образу та образу автора.
7. Твір і текст.
8. Мовна діяльність автора.
9. Психологія образного відображення дійсності.
10. Поняття про образ. Навколишній світ як система образів.
11. Образна тканина твору. Образність і експресивність. Емоційна однорідність твору.
12. Експресивність. Емоційність. Емотивність. Емоціогенність.
13. Сфери розкриття художнього образу.
14. Професіональне й аматорське читання твору.
15. Твір як утілення задуму автора.
16. Сприймання і розуміння. Сприймання як декодування задуму автора.
17. Проникнення у зміст художнього образу на основі спільних для автора і читача соціокультурних моделей.
18. Психологічна зумовленість категорії естетичності.
19. Виявлення категорії естетичності у побутовій, художній, науковій і публіцистичній сферах.
20. Вибір типу твору залежно від комунікативних параметрів сфери функціонування твору.
21. Поняття про жанр. Історична, соціальна, комунікативна тощо зумовленість жанрів.
22. Стиль як відображення способу мислення.
23. Емоційний, формально-логічний, діалектичний та практичний способи мислення.
24. Повідомлення як процес і результат віддзеркалення дійсності. Ефективність повідомлення
25. Конструктивний принцип елементарного стилю.
26. Особливості елементарного стилю.
27. Факт як елемент фактологічної структури.
28. Об’єктивні чинники членування змісту твору на факти.
29. Суб’єктивні чинники членування змісту твору на факти.
30. Логіко-поняттєві й асоціативні зв’язки між фактами.
31. Тема як елемент змісту твору. Зв’язок теми з іншими елементами змісту – задумом, ідеєю і концепцією.
32. Однорідна тематична структура: субтематичний і макротематичний зв’язки між фразами.
33. Неоднорідна тематична структура: асоціативний формальний зв’язок, асоціативний змістовий зв’язок (ситуативний асоціативний і предикативний асоціативний).
34. Особливості перцепції твору.
35. Тематична перцептивна структура як варіант авторської структури твору.
36. Прогнозування тематичної перцептивної структури твору.
37. Роль редактора в забезпеченні однозначності сприймання авторської структури твору читачем.
38. Поняття про композицію. Елементи композиції.
39. Композиція багатотемного твору. Розгляд композиції в межах кожної теми. Різнотемні композиційні структури як недолік твору.
40. Поняття про архітектоніку. Елементи архітектоніки твору.
41. Інформаційно-пошукова і темовидільна функції елементів архітектоніки.
42. Логіко-поняттєва структура як основа тематичної змістової структури твору.
43. Зв’язки логіко-поняттєвої структури: предикативний, логічний ієрархічний, предметно-категоріальний, ситуативний. Умови адекватного сприймання логіко-поняттєвої авторської структури твору.
44. Співвідношення позитивного, негативного і нейтрального навантаження твору. Роль редактора в дозуванні емоціогенної інформації.
45. Системність повідомлення у процесі формування змісту твору.
46. Логічний складник змісту твору.
47. Інформаційний складник змісту твору.
48. Комунікативні функції твору: контактна, організуюча, формування поглядів, аферентна, заклична тощо.
49. Поділ творів за їхньою комунікативною структурою (рекламні, популярні, теоретичні та інформаційні твори).
50. Діалогічність як закономірність моделювання комунікативного акту твором.
51. Суперечність між твором та інформаційною ситуацією.
52. Шпаруватість як особливість моделювання твором комунікативного акту.
53. Роль шпарин в активізації процесу сприймання твору.
54. Антропоцентрична парадигма у системі інтерпретації твору.
55. Структура мовленнєвого акту.
56. Герменевтика. Поняття герменевтики.
57. Рівні інтерпретації тексту.
58. Кабалістика.
59. Антична герменевтика.
60. Християнська герменевтика.
61. Есеїзм Ніколо Макіавеллі.
62. Романтична герменевтика Фрідріха Шлайєрмахера.
63. Романтична систематизація нерменевтики Вільгельма Дільтая.
64. Філософська герменевтика Мартіна Гайдеггера.
65. Психоаналіз та фемінізм.
66. Структуралізам і постструктуралізм.
67. Есеїзм Аврелія Августина.
68. Постмодернізм і методологія блефу.
69. Феноменологія.
70. Культура інтерпретації тексту.

Питання до іспиту для 11 ж групи

Питання до іспиту
• 1. Твір як феномен соціальної свідомості.
• 2. Соціальні стереотипи щодо змісту і форми твору.
• 3. Твір і епоха.
• 4. Твір як продукт мовної діяльності людини.
• 5. Поняття мовної особистості.
• 6. Мовні особистості автора, персонажа, читача.
• 7. Художньо-мовна свідомість.
• 8. Взаємодія у творі мовної особистості, художнього образу та образу автора.
• 9. Твір і текст.
• 10. Мовна діяльність автора.
• 11. Психологія образного відображення дійсності.
• 12. Поняття про образ. Навколишній світ як система образів.
• 13. Художній образ і мовна особистість.
• 14. Образна тканина твору. Образність і експресивність.
• 15. Експресивність. Емоційність. Емотивність. Емоціогенність.
• 16. Сфери розкриття художнього образу.
• 17. Мовна діяльність читача.
• 18. Професіональне й аматорське читання твору.
• 19. Сприймання й розуміння.
• 20. Твір як утілення задуму автора.
• 21. Сприймання як декодування задуму автора.
• 22. Проникнення у зміст художнього образу на основі спільних для автора і читача соціокультурних моделей.
• 23. Психологічна зумовленість категорії естетичності.
• 24. Психологічні умови якісного сприймання твору.
• 25. Виявлення категорії естетичності у побутовій, художній, науковій і публіцистичній сферах.
• 26. Вибір типу твору залежно від комунікативних параметрів сфери функціонування твору.
• 27. Поняття про жанр.
• 28. Історична, соціальна, комунікативна тощо зумовленість жанрів.
• 29. Стиль як відображення способу мислення.
• 30. Емоційний, формально-логічний, діалектичний та практичний способи мислення.
• 31. Повідомлення як процес і результат віддзеркалення дійсності. Ефективність повідомлення
• 32. Конструктивний принцип елементарного стилю.
• 33. Особливості елементарного стилю. .
• 34. Факт як елемент фактологічної структури.
• 35. Об’єктивні чинники членування змісту твору на факти.
• 36. Суб’єктивні чинники членування змісту твору на факти.
• 37. Логіко-поняттєві й асоціативні зв’язки між фактами.
• 38. Тема як елемент змісту твору. Зв’язок теми з іншими елементами змісту – задумом, ідеєю і концепцією.
• 39. Однорідна тематична структура: субтематичний і макротематичний зв’язки між фразами.
• 40. Неоднорідна тематична структура: асоціативний формальний зв’язок, асоціативний змістовий зв’язок (ситуативний асоціативний і предикативний асоціативний).
• 41. Особливості перцепції твору.
• 42. Тематична перцептивна структура як варіант авторської структури твору.
• 43. Прогнозування тематичної перцептивної структури твору. Роль редактора в забезпеченні однозначності сприймання авторської структури твору читачем.
• 44. Поняття про композицію. Елементи композиції.
• 45. Композиція багатотемного твору. Розгляд композиції в межах кожної теми. Різнотемні композиційні структури як недолік твору.
• 46. Поняття про архітектоніку. Елементи архітектоніки твору.
• 47. Інформаційно-пошукова і темовидільна функції елементів архітектоніки.
• 48. Логіко-поняттєва структура як основа тематичної змістової структури твору.
• 49. Зв’язки логіко-поняттєвої структури: предикативний, логічний ієрархічний, предметно-категоріальний, ситуативний.
• 50. Умови адекватного сприймання логіко-поняттєвої авторської структури твору.
• 51. Емоційна однорідність твору.
• 52. Співвідношення позитивного, негативного і нейтрального навантаження твору. Роль редактора в дозуванні емоціогенної інформації.
• 53. Системність повідомлення у процесі формування змісту твору.
• 54. Логічний складник змісту твору.
• 55. Інформаційний складник змісту твору.
• 56. Комунікативні функції твору: контактна, організуюча, формування поглядів, аферентна, заклична тощо.
• 57. Побудова твору як засіб управління процесом спілкування.
• 58. Поділ творів за їхньою комунікативною структурою (рекламні, популярні, теоретичні та інформаційні твори).
• 59. Діалогічність як закономірність моделювання комунікативного акту твором. Суперечність між твором та інформаційною ситуацією.
• 60. Шпаруватість як особливість моделювання твором комунікативного акту. Роль шпарин в активізації процесу сприймання твору.

ПРактичне заняття № 6 (для студентів 21 ж групи)

3.2.1.Тема. Філософська герменевтика. Мартін Гайдеггер. Психоаналіз. Фемінізм.
3.2.2. Кількість годин — 2 години.
3.2.3. Мета практичного завдання. Розширити і поглибити знання студентів щодо механізмів сприймання та розуміння художнього та публіцистичного творів та основ герменевтики
3.2.4. План
1. Герменевтика Мартіна Гайдеггера.
2. Особливості сучасної герменевтики. Георг Гадамер.
3. Психоаналіз і фемінізм. Зігмунд Фройд. Віктор Франкл.
4. Структуралізм. Фердінанд де Соссюр.
3.2.5. Попередня підготовка.
Опрацювати літературу:
1. Квіт С.М. Основи герменевтики: Навч. посіб. – К., 2003. – 192 с.
2. Павленко Ю. Мова глобалізації // Дзеркало тижня. – 2007. - № 7. – 12 серпня. – С. 14.
3.2.6. Аудиторна робота
1. Слухання і обговорення доповідей.

Практичне заняття № 5 (для 21 ж групи)

3.2.1.Тема. Вступ до герменевтики
3.2.2. Кількість годин — 2 години.
3.2.3. Мета практичного завдання. Розширити і поглибити знання студентів щодо механізмів творення художнього та публіцистичного творів.
3.2.4. План
1. Походження науки герменевтики.
2. Рівні інтерпретації тексту.
3. Перші системи інтерпретації тексту:
а) кабалістика;
б) антична герменевтика;
в) християнська герменевтика.
4. «Феномен Європи» в герменевтичних вченнях та розвитку науки герменевтики.
3.2.5. Попередня підготовка.
Опрацювати літературу:
1. Квіт С. Основи герменевтики. – К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2003. – 192 с. – С. 5-37.
2. Сайт Вікіпедії
3.І ще один лінк на кабалістику
4. Це варто прочитати, готуючись до питання "християнська герменевтика"
5. І ще одне посилання до питання "християнська герменевтика"
6. Шульга Е.Н. Когнитивная герменевтика
7.Уривок із твору "Совідь" Аврелія Августина
8.Можна скачати повний варіант "Сповіді" Аврелія Августина в архівному файлі ZIP
3.2.6. Аудиторна робота
1. Слухання і обговорення доповідей.

Практичне заняття № 4 (для студентів 21 ж групи)

Практичне заняття № 5
3.2.1.Тема. Логіко-поняттєва авторська структура
3.2.2. Кількість годин — 2 години.
3.2.3. Мета практичного завдання. Розширити і поглибити знання студентів щодо механізмів творення художнього та публіцистичного творів; з’ясувати особливості різних типів структур художніх та публіцистичних творів.
3.2.4. План
1. Логіко-поняттєва авторська структура твору. Роль редактора в адекватному сприйманні твору читачем.
2. Емоційно-експресивна структура твору. Соціальна зумовленість експресивності твору. Емоційна однорідність твору. Роль редактора в дозуванні емоціогенної інформації.
3. Інформаційна авторська структура (пізнавальна). Співвідношення логічного й інформаційного.
4. Інформаційна перцептивна структура. Інформаційна складова змісту. Достатність, недостатність та надмірність інформації у творі. Способи подання інформації у творах різних жанрів. Синтаксична, прагматична, семантична надмірність у творі.

3.2.5. Попередня підготовка.
Опрацювати літературу:
1. Матеріали до іспиту з «Теорії твору» (412 ауд.)

3.2.6. Аудиторна робота
1. Слухання і обговорення доповідей.
2. Аналіз публіцистичних та художньо-публіцистичних творів. (будь-які твори – попередньо узгодити із викладачем, який читає практичні заняття).
Найкраще для цієї теми підійдуть фейлетони Остапа Вишні

Практичне заняття № 3 (для студентів 21 ж групи)

Практичне заняття № 3
3.2.1.Тема. Структури твору
3.2.2. Кількість годин — 2 години.
3.2.3. Мета практичного завдання. Розширити і поглибити знання студентів щодо існуючих структур твору та теорій їх трактування.
3.2.4. План
1. Фактологічна структура твору. Факт як головний її елемент. Об’єктивні чинники членування змісту на факти.
2. Тематична авторська структура твору. Тема як елемент змісту твору. Зв’язок теми з елементами змісту – задумом, ідеєю та концепцією. Різновиди тематичної структури твору.
3. Особливості перцепції твору. Тематична перцептивна структура як варіант авторської структури твору.
4. Роль редактора в забезпеченні однозначності сприймання авторської структури створу читачем.
5. Композиційна структура твору. Поняття про композицію, елементи композиції, композиція багатотемного твору. Різнотемні композиційні структури як вада твору.
6. Архітектонічна авторська структура твору. Архітектоніка і композиція. Елементи архітектоніки твору.

3.2.5. Попередня підготовка.
Дібрати приклади до кожного теоретичного питання.
Опрацювати:
1. Лекційний матеріал та переглянути матеріали для підготовки до іспиту з «Теорії твору» (412 ауд.)
3.2.6. Аудиторна робота
1. Слухання і обговорення доповідей.
2. Аналіз художнього твору:
Остап Вишня «Моя автобіографія»
2. Будь-який аналітичний газетний матеріал (попередньо узгодити з викладачем, що читає практичні заняття)

Практичне заняття № 2 (для 21 ж групи)

Практичне заняття № 2
3.2.1.Тема. Сфери розкриття художнього образу
3.2.2. Кількість годин — 2 години.
3.2.3. Мета практичного завдання. Розширити і поглибити знання студентів щодо механізмів творення та розкриття художнього та публіцистичного образів у творах різних стилів та спрямувань.
3.2.4. План
1. Відображення і узагальнення істотних властивостей, рис дійсності, уявлень людини про світ, розкриття складності духовного життя людини.
2. Вираження емоційного ставлення до об’єктів творчості. Втілення ідеалу, досконалості, краси життя, природи. Створення естетично значущого предметного світу.
3. Внутрішнє налаштування на сприйняття читача, глядача, слухача, властиве образній творчості і пов’язана з цим налаштуванням потенційна сила естетичного впливу образу.
3.2.5. Попередня підготовка.
Опрацювати літературу:
1. Галич Я., Назарець Теорія літератури. (Або будь-який підручник з літературознавства чи теорії літератури)
3.2.6. Аудиторна робота
1. Аналіз художніх та публіцистичних творів.

Твори для аналізування:
1. Пауль Целан
Фуга смерті
Чорне молоко світання ми п’ємо його надвечір
ми п’ємо його опівдні і зранку ми п’ємо його вночі
ми п’ємо і п’ємо
ми копаєм могилу в повітрі де лежати буде не тісно
Один чоловік живе в хаті він зміями грає він пише
він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста коса Маргарито
він пише це й з хати виходить і зорі блищать і свистить він на псів
свистить на євреїв своїх і велить їм копати могилу в землі
і грати до танцю наказує нам

Чорне молоко світання ми п’ємо тебе вночі
ми п’ємо тебе й зранку й опівдні ми п’ємо тебе надвечір
ми п’ємо і п’ємо
Один чоловік живе в хаті він зміями грає він пише
він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста коса Маргарито
твоя попеляста коса Суламіф ми копаєм могилу в повітрі
де буде лежати не тісно

Він гукає глибше рийте землю ви перші ви другі співайте і грайте
він хапається заліза в кобурі він хитається очі в нього блакитні
глибше лопатами рийте ви перші ви другі грайте далі до танцю

Чорне молоко світання ми п’ємо тебе вночі
ми п’ємо тебе опівдні і зранку ми п’ємо тебе надвечір
ми п’ємо і п’ємо
Один чоловік живе в хаті твоя золотиста коса Маргарито
твоя попеляста коса Суламіф він зміями грає

Він гукає солодше грайте смерті бо смерть це Німеччини майстер
він гукає темніше торкайтеся скрипок ви злинете димом в повітря
для вас є могила у хмарах де буде лежати не тісно

Чорне молоко світання ми п’ємо тебе вночі
ми п’ємо тебе опівдні смерть це з Німеччини майстер
ми п’ємо тебе зранку й надвечір ми п’ємо і п’ємо
Смерть це з Німеччини майстер очі в нього блакитні
він влучить у тебе свинцевою кулею він влучить точно
Один чоловік живе в хаті твоя золотиста коса Маргарито
Він нацьковує своєї псів на нас він дарує нам могилу в повітрі
Він зміями грає і марить смерть це з Німеччини майстер

твоя золотиста коса Маргарито
твоя попеляста коса Суламіф
(Микола Бажан, 1976)

2. Віслава Шимборська
***
Я заблизько, щоб йому снитися,
Не пурхаю над ним, не тікаю від нього
під корінням дерев. Я заблизько.
Не моїм голосом співає риба в сітях.
Не з мого пальця котиться перстеник.
Я заблизько. Великий дім палає
без мене, волаючи про порятунок. Заблизько,
щоб на моїй волосині дзвенів дзвін.
Заблизько, щоб могла увійти як гість,
перед яким розступаються стіни.
Вже ніколи вдруге не помру так легко,
так дуже поза тілом, так несвідомо,
як колись у його сні. Я заблизько,
заблизько. Чую сичання
і бачу блискучу луску того слова,
знерухоміла в обіймах. Він спить,
доступніший цієї миті, баченій раз у житті
касирці мандрівного цирку з одним левом,
ніж мені, хоч лежу поряд.
Це для неї зараз росте у ньому багряно листа
долина, замкнена засніженою горою
у блакитному повітрі. Я заблизько,
щоб впасти йому з неба. Мій крик
міг би тільки його розбудити. Бідна,
обмежена власною постаттю,
а була березою, була ящіркою,
виходила з часів і атласів
граючи кольорами шкір. А мала
ласку зникання з-перед здивованих очей,
а це ж – багатство з багатств. Я заблизько,
заблизько, щоб йому снитися.
Витягую руку з-під голови сонного,
онімілу, з рокит голочок.
На кінчику кожної з них, для переліку,
сіли скинуті ангели.
(переклад Ярини Сенчишин)

Практичне заняття №1 (для 21 ж групи)

Практичне заняття № 1

3.2.1.Тема. Механізми творення художнього та публіцистичного твору
3.2.2. Кількість годин — 2 години.
3.2.3. Мета практичного завдання. Розширити і поглибити знання студентів щодо механізмів творення художнього та публіцистичного творів.
3.2.4. План
1. Твір і текст. Основні складові твору. Функції твору.
2. Мовна діяльність автора.
3. Художній образ і особистість. Навколишній світ як система образів.
4. Образність й експресивність. Експресивність і емоційність. Емоційність і емоціогенність.
5. Сфери розкриття художнього образу.
3.2.5. Попередня підготовка.
Опрацювати літературу:
1. Галич Я., Назарець Теорія літератури. (Або будь-який підручник з літературознавства чи теорії літератури)
2. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – 344 с.
Прочитати:
1. Яворівський В. І що ж ми за народ такий? // Яворівський В. І засурмив янгол. Зібрання творів у 3-х тт. (б-ка ім.. Затонського, читальний зал), або будь-який інший художньо-публіцистичний твір (попередньо узгодити із викладачем, який читає практичні заняття).
3.2.6. Аудиторна робота
1. Слухання і обговорення доповідей.
2. Аналіз художніх та публіцистичних творів